Функции патента на изобретение и роль патентования в современной развитой экономике

logo1233

Антон Волохов, советник SLA, о функциях патентов на изобретения, их значении и перспективах использования с целью защиты законных интересов.

 


Источник: SLA

 

 

Функції патенту на винахід та роль патентування у сучасній розвинутій економіці (мовою оригіналу)

 

Серед усіх об’єктів інтелектуальної власності найбільше відношення до інноваційної сфери мають винаходи, адже у цій формі охороняється більшість сучасних розробок. Патентування винаходів є важливою умовою для ефективного використання саме тих технологічних новацій, які дозволять створити конкурентні переваги у способах виробництва, використанні матеріалів та видів продукції, а потім реалізувати їх у конкретній господарській діяльності.

 

Патентна система дійсно виступає найважливішим механізмом захисту прав інтелектуальної власності. Вона покликана забезпечити баланс інтересів суспільства та творців (винахідників) таких об’єктів промислової власності, як винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

 

Наразі патент можна визначити як державний охоронний документ на нове технічне рішення у певній галузі, що засвідчує його першість (пріоритет) та авторство і встановлює виключні права патентовласника, дійсні на території держави, де був фактично виданий цей охоронний документ протягом встановленого чинним законодавством терміну.

 

Шляхом надання власнику юридичного захисту на певний термін, патенти формують специфічні правила ринкового обігу відповідних об’єктів інтелектуальної власності.

 

На практиці, патентна система захисту прав інтелектуальної власності:

 

стимулює індивідів до заняття творчою та розумовою діяльністю;

 

створює можливості для широкого використання нових винаходів, в тому числі шляхом їх комерціалізації;

 

виступає своєрідним механізмом недопущення несанкціонованого використання об’єктів інтелектуальної власності.

 

Американські фахівці зазначають, що в США провідні компанії, задіяні в інноваційних розробках, намагаються отримати патенти з метою:

 

  • блокування конкуренції;
  • отримання роялті;
  • зміцнення свого становища лідера на ринку (конкурентна перевага);
  • здійснення перехресного ліцензування;
  • активного просування своїх товарів на ринку.

 

За цих умов патентування виконує дві основні функції:

 

  • оборонну, спрямовану на захист від конкурентів вже завойованих сегментів ринку, тобто відстоювання власних технологій виробництва;
  • агресивну, спрямовану на завоювання нових сегментів ринку за рахунок певних конкурентних переваг [2, с. 91-92].

 

Слід зазначити, що серед дослідників проблем інтелектуальної власності немає єдності в питаннях оцінки ролі та значення патентування в сучасній розвинутій економіці. Деякі автори вбачають в патентуванні своєрідні «гальма» для вільного використання нових досягнень науково-технічного прогресу, а також подолання економічної відсталості менш розвинених країн. Водночас їх опоненти звертають увагу на стимулюючу роль патентування, яка покликана в першу чергу захищати права власників інтелектуальної власності та винахідників.

 

Водночас аналізуючи сучасні функції патентів на винахід, можна розкрити й саму роль патентування, встановивши його значення у сучасній економіці.

 

Так, сформулювались такі основні функції патентів:

 

  • функція стимулювання винахідництва, згідно з якою патентування спонукає винахідників до творчості;
  • функція розкриття, згідно з якою патентний захист забезпечує широкий доступ до інформації про винаходи та їх використання, стимулюючи винахідників не тримати в таємниці результати їх творчої праці;
  • функція розвитку та комерціалізації, згідно з якою патентування стимулює приток інвестицій, які вкрай необхідні для розвитку та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності;
  • функція розвитку перспективних досліджень, згідно з якою патентування породжує кумулятивний ефект розвитку винахідництва, тобто сприяє виникненню певних наукових шкіл, груп дослідників та винахідників тощо.

 

Характеризуючи економічну роль патентів, вчені звертають увагу на такі ключові аспекти:

 

  • патентування стимулює інтелектуальну творчу діяльність з метою отримання прибутку (так звана теорія обмеженої монополії патенту);
  • патентування породжує конкретні стимули до винахідництва з метою недопущення втрат за умов відсутності інноваційної діяльності (теорія конкретної ролі патенту).

 

Порушення виключних прав на об’єкти патентування передбачає їх захист шляхом застосування до порушника цілої низки санкцій:

 

  • заборони подальшого неправомірного використання об’єкта промислової власності у практиці господарювання (негайна судова заборона ввезення та розповсюдження на митній території товарів, що порушують права патентовласника є обов’язковою вимогою згідно ТРІПС або Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності СОТ);
  • відшкодування патентовласнику заподіяних збитків (як прямих витрат, так і втраченої винагороди);
  • накладання на порушника зобов’язань щодо виплати штрафу за неправомірне використання об’єкта промислової власності;
  • публікація рішення суду з метою адекватного захисту ділової репутації власника патенту.

 

Слід відмітити, що патентна система більшості країн світу встановлює правило отримання патенту тією особою, яка першою зареєструвала винахід. Виняток становлять лише США, чиє законодавство передбачає можливість видачі патенту тому, хто зможе довести, що саме він є автором винаходу.

 

Нині суб’єкти господарювання патентують винаходи переважно з метою підвищення власної конкурентоспроможності, створення перешкод для виходу конкурентів на певний сегмент ринку, захоплення нових ринкових ніш, у тому числі на світових ринках товарів та послуг.

Наразі патентування винаходів має вибірковий характер, оскільки:

 

  • фірми патентують винаходи, призначені для власного споживання, продажу ліцензій та комерційного використання у сферах, які здатні забезпечити максимальний ефект (головним чином прибуток від комерціалізації);
  • фірми не патентують винаходи щодо яких термін проходження заявки у патентному відомстві перевищує термін їх комерційної реалізації, а також конкурентоспроможні «піонерні» винаходи, секрети яких можуть бути збереженні та захищенні як ноу-хау (наприклад, секрет виробництва французьких парфумів «Шанель № 5» або секрет виробництва екстракту для випуску напою «Соса-Cola»).

 

На сучасному етапі спостерігається явище, яке західні вчені зневажливо називають «патентним тролінгом», що полягає у використанні патентів не по призначенню, тобто не з метою реалізації інноваційної технології. Фактично, «патентними тролями» вважають компанії, які володіють значними портфелями патентів та звертаються до суду за їх порушення, при цьому не використовують та не розвивають ці технології.

 

В Україні «патентний тролінг» активно розвивається у сфері реєстрації патентів на промислові зразки, вимоги щодо патентоздатності яких є вкрай формальними. Так, на протязі 2012-2013 рр. було отримано ряд одіозних патентів на планшетний ПК, клей і вішалки. Цікавим є також «інноваційний» патент на лампочку виданий 26 березня 2013 р. Українським інститутом промислової власності (УІПС). Останній зареєстрував одразу два патенти на промислові зразки «лампа для освітлення», хоча жодної інформації щодо технічної характеристики та новизни винаходу зазначено не було.

 

 

Попри важливі функції стимулювання винахідницької діяльності та розвитку загального рівня техніки, патент як охоронний документ виконує також захисну функцію, яку економісти часто вважають агресивною. Роль останньої вкрай двояка, оскільки вона захищає права власника об’єктів промислової власності, одночасно обмежуючи доступ до сучасних технологій, створюючи умови для різних зловживань, яскравим прикладом яких є таке явище як «патентний тролінг». Як наслідок, патентування винаходів, попри широкі функції патенту, втрачає свою актуальність у разі відсутності можливості ефективно захистити порушені права патентовласника у судових органах.

 

 

Источник: SLA